Три покоління

В Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка» Дирекція художніх виставок України презентує виставку «Три покоління».

В експозиції представлена творчість трьох відомих художників – Андрія Александровича, його дружини Анни Духовичної та батька Андрія – Ігоря Александровича (Дочевського).

Александровичі – це особлива мистецька родина, з видатною історією роду та багатою інтелектуальною спадщиною, в якій були – художники, актори, композитори, колекціонери. Анна Духовична, також із надзвичайної, творчої родини – київських архітекторів. Вона є донькою Георгія Духовичного – відомого київського архітектора, особистості неймовірно масштабної і яскравої. В цих сім’ях завжди панувала атмосфера творчості, з покоління в покоління, на генетичному рівні, закладалися духовні цінності та любов до високого мистецтва.

В експозиції ми бачимо поєднання різних епох, стилів та технік, а особливий акцент зроблено на множинності значень та інтерпретацій. Твори і «авторський погляд» абсолютно різних художників відображають унікальність особистості кожного митця – його світогляду, життєвого досвіду, естетичних смаків, а також вплив на авторів мистецьких тенденцій свого часу.

Анна Духовична – сучасний художник-сценограф, живописець покоління 2010 –2020-хх. В експозиції представлені пейзажі, написані в техніці олійного живопису. Одна з улюблених тем мисткині – це дороги – динамічні, безмежні, монохромні, поетичні, насичені ліризмом і часто, смутком. Вони можуть бути різнокольоровими, як у безтурботному дитинстві, а можуть бути, як у Анни, сірими і навіть чорними, мінорними. Суворі монохромні кольори здатні підкреслити силу і емоційний стан людини. Це палітра, що підсвідомо змушує глядача шукати у ній сенс. Вона не заспокоює, а насторожує. Безкрайнє небо в її картинах, насичене напругою і тривогою. Її хмари, рухаються мов уламки страшних дитячих сновидінь, як образ з підсвідомого, який поглинає емоції та світло. Роботи Анни створюють враження, що це інтуїтивне передчуття трагедії, і спокій навколо – крихкий, а мир – це тільки ілюзія.

Андрій Александрович – видатний художник театру, живописець. Він є яскравим представником мистецького покоління 1990-2000хх. На виставці презентовані твори, виконані в техніці акрилового живопису. Андрій Александрович – унікальний сценограф, який досконало володіє мистецтвом створення нових світів. Він мислить категоріями театру і створює свої роботи не, як живописець у класичному розумінні, а як «режисер простору». Його твори – це вишукана вистава, в якій дійовими особами часто виступають – тіла, фрагменти натюрморту або інтер’єру, які несуть змістовне навантаження. Художня функція кожного предмета, зображеного на полотнах митця – метафорична й глибоко символічна. Палітра кольорів в роботах художника завжди промовиста і концептуальна. Твори Андрія Александровича змушують згадати міфологічні першоджерела і спонукають до філософських роздумів.

Ігор Александрович (Дочевський) – художник-графік, карикатурист, представник мистецтва 1960х -1970 років 20 сторіччя. Значний період його творчої біографії теж був тісно пов’язаний з театром, але починаючи з 1953 року він по – справжньому захоплюється образотворчим мистецтвом. На виставці представлені його графічні роботи у різноманітних техніках: акварелі, пастелі, темпери, а також твори, виконані фломастером та вугіллям. Вони вирізняються лаконічністю форми, виразністю і чистотою графічної лінії та кольорів.

Пейзажі митця породжують відчуття глибокого ліризму, тиші і спокою. Він зачарованим поглядом дивився на неймовірну українську природу, дивовижні краєвиди, старовинну архітектуру – і майстерно, з легкістю, зображав їх на папері.

Унікальна природа та архітектура Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» – садиби Тарновських (кінець XVIII – початок ХІХ століть), і мистецтво трьох різних поколінь талановитих художників вступають в непростий діалог, і цей діалог породжує нові культурні сенси.