Віктор Зарецький

8 лютого виповнюється 100 років від дня народження Віктора Зарецького (1925-1990), видатного українського художника — справжнього корифея київської художньої школи.

Віктор Зарецький — відомий український художник, живописець і графік, великий модерніст, майстер пейзажу, портретист, педагог, один із найвідоміших учасників дисидентського руху шістдесятників. Працював у галузях станкового і монументального живопису, книжкової графіки.

Навчався в Київському Державному художньому інституті (Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури) у Г. Титова, С. Григор’єва, М.Шаронова (1947-1953). Після завершення навчання викладав там живопис (1953 – 1957). Член Національної спілки художників України (1956). Лауреат Національна премії України імені Тараса Шевченка (1964) посмертно.

Першою дружиною Віктора Зарецького була художниця Алла Горська, відома участю у відновленні української ідентичності в мистецькій діяльності, а також, знана своєю активною громадянською позицією. Завдяки дружині він захоплювався монументалізмом. Чимало робіт подружжя створило в співавторстві.

На початку творчої діяльності, в 1940-50-х роках, художник працює у манері соцреалізму — найзатребуванішому напрямку тих часів. Потім настає “відлига” початку 1960-х, надзвичайно важливий період для українських митців, в якому вони починають переосмислювати своє призначення в житті і в мистецтві зокрема. Митці заново шукають себе, змінюючи систему цінностей.

Наприкінці 1970-х років на мистецьке бачення Віктора Зарецького впливають роботи австрійського художника-графіка Густава Клімта, вони захоплюють, надихають його, спонукають до нових пошуків і допомагають віднайти свій унікальний стиль – «український варіант сецесії». Тож останній відтинок шляху митця мистецтвознавці визначають як «клімтівський» період.

Роботи «Коріння» (1988) та «Посади дерево» (1989) з колеції ДХВУ, представлені до перегляду, відносяться саме до цього періоду.

Для робіт Віктора Зарецького, створених в ці роки, характерне узагальнення, декоративність, філософічність. Він активно використовуває притаманну цьому стилю, символічну мову.

На його картинах ми бачимо сюжети, з людьми одягненими в вигадливо орнаментовані костюми, а фон замальований у суцільну фактурну мереживну або візерункову поверхню.

Різноманіття вдало-поєднаних чистих кольорів і акцентів створює на полотнах майстра тональну і композиційну єдність.

Незбагненна фантазія художника перетворює звичайне дійство в містерію. Ми відчуваємо яскраво виражені емоції та настрій. Його роботи дивують незвичністю мови, вражають пишністю кольорів, зачаровують довершеністю композиції і приваблюють загадковістю сюжетів.

Ми пишаємось, що такі перлини світового мистецтва є в нашій колекції. Творчий спадок Віктора Зарецького становить близько 1000 олійних полотен та малюнків, які сьогодні зберігаються в різних музеях і приватних зібраннях України та світу.