Дирекція художніх виставок України разом з Державним політехнічним музеєм ім.Бориса Патона пропонує до вашої уваги виставку яскравого, самобутнього українського художника Григорія Синиці.

  • Поділ

    полотно, олія

    1955

 

 

Київська соната Григорія Синиці

Представлені на виставці живописні та графічні твори Григорія Синиці присвячені Києву – місту, яке художник обожнював!

Київ з його унікальним живописним ландшафтом, тисячолітньою історією, мальовничими краєвидами, неповторним «духом» завжди був джерелом натхнення для митців різних епох, художніх напрямків та стилів. Серед них видатні художники: Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Григорій Світлицький, Василь Кричевський; Сергій Шишко, Анатоль Петрицький, Сергій Григор’єв, Євген Волобуєв, Тетяна Яблонська, Юрій Хімич, Олекса Захарчук.

Київська серія Г.Синиці розгортається, як досконалий музичний твір. Головна тема «вічного міста» звучить урочисто-піднесено: київські храми, церкви, величний Дніпро та київські гори, унікальні архітектурні пам’ятки.

Святково-бравурні акорди, яскрава поліфонія кольорів лунають у відображеннях гомінких сучасних вулиць та майданів. Далі «київська тема» продовжується, розвивається у безлічі лірико-поетичних нюансованих варіацій.

У цій серії зустрічаються Київ – стародавній та сучасний, тобто, другої половини 20-ого століття, коли створювались роботи. Тут київські храми, величні архітектурні будівлі різних історичних епох гармонійно співіснують із сучасними багатоповерхівками, скромними приватними будиночками у затишних подвір’ях – яких вже сьогодні практично не побачиш.

Наше прекрасне місто в останні десятиліття зазнало, можливо, найбільших метаморфоз за всю свою історію. Незворотні зміни торкнулися не лише «архітектурного», а й унікального природного ландшафту, який, без сумніву, можна віднести до всесвітнього культурного надбання. Отже, відтворення автентичного київського образу є надзвичайно важливим культурним дискурсом.

Презентована на виставці «київська серія» охоплює період 1950-1990-х років. У ній «заповідні» куточки Києва та його околиць постають у своїй топографічній автентичності, яка ще великою мірою зберігалась у другій половині ХХ століття. Ці твори являють собою не тільки непересічну художню цінність, а й водночас вони є важливим джерелом унікальної історико-культурної інформації. І для допитливого глядача перегляд виставки може перетворитись на ексклюзивну уявну подорож історичними київськими маршрутами та потаємними істино-київськими «куточками». Зображення київських пагорбів та крутоярів, уславлених церков і храмів, старих вуличок та характерних «подільських двориків» – все «дихає» історією та київською старовиною! Тут, як і раніше, Київ «потопає» у квітучих садах і парках, старі будинки наче постають із небуття, а разом з ними оживає неповторний «київський дух».

Ще кілька десятиліть тому Київ можна було охарактеризувати словами видатного французького президента Шарля де Голля, який відвідав наше місто у 1970-х роках: «Я бачив багато парків у містах, але я ніколи не бачив міста у парку». А ще у середині 19 ст. Оноре де Бальзак у своєму нарисі «Лист із Києва» (1847р.) назвав українську природу і міста: «Царство квітів і зелені».

Київ другої половини минулого століття ще можна було сміливо так назвати. Ціле «море» тюльпанів, троянд, рододендронів розквітали в садах і парках, на площах і вулицях. Квіти завжди були атрибутом кожної київської квартири, а на балконах та подвір’ях розводили цілі ботанічні сади! Вишукані букети в акварелях Г.Синиці з витонченими світло-колірними нюансами та віртуозним малюнком, віддзеркалюють цю усталену київську традицію, водночас нагадуючи про достеменні традиції мистецтва старих майстрів.

Дотримуючись стародавнього значення “sonare” (звучати), не вдаючись до більш пізніх класичних принципів сонатної форми, можна засвідчити: «київська серія» Г.Синиці – справді звучить! Вона звучить чисто, самобутньо і непідробно.

Київ на полотнах Г.Синиці – це місто, створене для щасливого життя. Але починаючи з 24 лютого 2022 воно, наче, причаїлось, як і всі міста, містечка, селища по всій Україні – завмерли в очікуванні сирени.

Олена Зікєєва, мистецтвознавець,
заступник директора ДХВУ
з виставкової діяльності та наукової роботи

Verified by MonsterInsights