Блог

Територія вічних символів

Виставка вражає розмаїттям творчих пошуків, широким діапазоном мистецьких ідей, втілених у різноманітних техніках. Серед них: гобелен, вишивка, декоративний живопис.

На противагу планетарним катаклізмам сьогодення, продовжує зростати інтерес до народного мистецтва — життєдайного духовного джерела. Народжуються нові митці, здатні творчо осмислити глибинні культурні традиції нашого народу.

Серед авторів Шевченківські лауреати:

— Надія Бабенко – 1986 рік, за високохудожнє використання народних традицій у творах декоративного мистецтва;

— Марія Литовченко -1998 рік, за виконані серії гобеленів «Витоки слов’янської  писемності» для інтер’єрів Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського;

— Марфа Тимченко – 2000 рік, за серію  декоративних розписів, в тому числі, за оздоблення магазину іграшок «Казка» у Києві, яке мисткиня виконала разом із чоловіком Іваном Скицюком і дочкою Оленою Скицюк;

—  Віктор Наконечний – 2009 рік, за серію картин «Краю мій   сонячний».

Серед учасників виставки Народна художниця України – Людмила Жоголь, яка є  однією із засновниць національної школи сучасного гобелену. Людмила Жоголь першою в Україні почала вводити гобелен в інтер’єри громадських споруд. Професійну освіту мисткиня здобувала у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (нині Львівська Національна академія мистецтв).

Цей славетний інститут  також закінчили: Тетяна Лукашевич (гобелен «Світова гора»), Марія Шнайдер — Сенюк (гобелен «Пастораль з пам’яткою архітектури»), Наталія Борисенко (диптих «Запрошення до раю»), Олена Майданець (гобелен  «Український сонях»), Ніна Лапчик (гобелен «Зустріч»), Людмила Хворостецька (колаж «Легенда»).

Серед зазначених творів особливою оригінальністю мистецького підходу вирізняється композиція-диптих «Запрошення до Раю» — Наталії Борисенко. Вишуканість вишиваного панно, ніжність тонів вона привертає до себе увагу глядача.

Головними ознаками презентованих на виставці творів є досконалість форм,  яскравий творчий початок, відданість традиціям через постійний пошук образності,  органічне поєднання інноваційності  та традицій.

Полтавський килим  із характерними мотивами  «дерева  життя», пишним квітково-рослинними орнаментами, що генетично пов’язані із споконвічними традиціями Полтавщини, презентують художники Надія Бабенко («Пташечки»), Олександр Бабенко («Кришталева мелодія»). Марія Литовченко та Наталія Литовченко презентують килими «Троїсті музики» та  «Купальська ніч». Велику зацікавленість викликають роботи Чурлу Мамута, який поставив собі за мету відродити багате духовне надбання кримсько-татарської культури.

Працею багатьох поколінь вишивальниць та ткаль створено велике різноманіття візерунків та орнаментів.

Вишивкою прикрашають одяг, рушники, скатертини. Рушник споконвіку займає чільне місце  в житті нашого народу – прикрашає хату, надає святковості, використовується в народних обрядах. Рядки відомої пісні видатного поета Андрія Малишка «Пісня про рушник» засвідчують, що на манівцях  нашого життя з вишитим рушником пов’язане все  — від народження до останнього подиху.

Рушник «Тріумф жінки» Олександри Теліженко із Черкас демонструє оригінальний стиль художниці,якому передувала серйозна і глибока наукова праця по вивченню семантики символів давньої орнаментики.

Вражають майстерністю виконання, так звані, «козацькі» рушники золотавого кольору вишивальниць із Запоріжжя – Катерини Вашуріної «Козацька Хортиця», Рози Кутасевич «Трипільські  мотиви», Зінаїди Растворцевої «Осіння Хортиця».

На виставці представлені також твори кролевецьких майстрів – Івана Дудара, Людмили Минтус, Тетяни Федосової – це червоно-білі рушники з використанням перебірної техніки ткацтва.

Оригінальними зразками гармонії  і ритму у мистецтві ткацтва та вишивки є рушники Ольги Бондаревої «Поліський», Олени Верес «Червона калина над яром стояла», Ганни Григоренко «Барвінок», Наталії Щербатих «Хліб всьому голова».

Унікальний петриківський розпис внесено до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Віртуозність цієї техніки і неповторність авторського рішення споглядаємо в творах  Валентини Деки «Петриківський край» та Ганни Самарської «Птахи».

У  довершених  та витончених  батиках Тетяни Ілляхової «Прогулянка», диптиху «Архангел Михаїл» та «Архангел Гавриїл»  поєднані традиції далекого  Сходу з яскравим українським колоритом.

Розвиток національного вбрання  генетично пов’язаний із стародавніми традиціями, адже багаті традиції є постійним джерелом творчих пошуків. Саме ці тенденції демонструють роботи Людмили Інюшиної (комплект «Молодиця»), Ольги Павленко-Яреми (сукня «Маків цвіт»), Ольги Гайовишин  (жіночий стрій), Олени Зальоток, Маргарити Жиліної – (етнографічний костюм «Рівне»).

Українська жінка, яка усвідомлює свій глибокий зв’язок із традиціями свого народу є володаркою потаємних кодів, ключів до розуміння того, за якими законами збудований Світ. Закодовані у мистецьких творах символи відображають уявлення наших предків про Всесвіт.

Твори, експоновані на виставці,  сповнюють  глядача відчуттям  гармонії, радості та світлої надії, що синтезовано в неповторних образних формах та унікальному світобаченні кожного митця.

Дивіться, думайте, надихайтесь!

Експозиція виставки побудована з творів декоративно-прикладного мистецтва фондової збірки Дирекції художніх виставок України.

Похожие записи

Вам будет интересно

Георгій Якутович. До 90-річчя від дня народження

Виставка «Вогонь і світло».

Добавить комментарий

Комментарий добавить легко