Блог

Золото Закарпаття

                    Закарпатська школа на перехресті культур

У 2021 році мистецька спільнота відзначає цілу низку ювілейних дат, пов’язаних з видатними особистостями самобутньої Закарпатської школи образотворчого мистецтва, а саме: 130 років від дня народження Йосипа Бокшая (1891 — 1975) та Альберта Ерделі (1891-1955), 110 років від дня народження Андрія Коцки (1911-1987), 100 років від дня народження Антона Кашшая (1921 — 1991), 90 років від дня народження Юрія Герца (1931 — 2012). Також цього року виповнилося 90 років академіку Академії мистецтв України, народному художнику Володимиру Микиті.

В історії українського мистецтва середини — другої половини ХХ століття Закарпатській школі судилося відіграти особливу роль. Її вплив  на мистецтво 1940 – 1950 р.р фахівці образно порівнюють із «ковтком» свіжого повітря, і навіть більше — свободи.

 Закарпаття увійшло до складу Української РСР  тільки після  Другої світової війни.  Отже,  митці старшого покоління  ще  мали змогу вільно мандрували Європою та здобувати там художню освіту. Альберт Ерделі та  Йосип Бокшай навчались живопису  в Академії образотворчого мистецтва у Будапешті; Федір Манайло — у приватній художній школі у Празі. Окрім здобутих традицій та «школи», вони  мали можливість бачити на власні очі нове західне мистецтво 1920-х — 1930-х років – твори фовізму, експрессіонізму тощо. А згодом, маючи за плечими безцінний досвід, вони заснували свою школу та виховали цілу плеяду яскравих митців. Серед них Андрій Коцка, Юрій Герц, Ернест Контратович, Василь Габда, Золтан Шолтес, Антон Кашшай, Володимир Микита, Золтан Мичка, Едіта Медвецька та інші.

Щодо погляду на особливий внесок Закарпатської школи в український живопис, художники та дослідники одностайні:  вона повернула живопису колір, якого було позбавлене  радянське академічне мистецтво 1930-х – 1940-х рр., а також – познайомила  митців із новими принципами побудови форми та простору. Вона відкрила світу унікальну реліктову красу карпатської природи, архаїчного народного побуту, міфології та звичаїв.

Можна сміливо говорити про те, що Закарпатська школа вплинула як на українське мистецтво загалом, так і на окремих провідних митців, вихованих на інших художніх традиціях. Як відомо, на закарпатські пленери полюбляли їздити Тетяна Яблонська, Сергій Шишко, Микола Глущенко, Георгій Якутович та інші відомі художники. Ці принципово нові враження втілювались не лише у яскравих пленерних етюдах та станкових композиціях, але й часом визначали цілі періоди у творчості — як наприклад «народні» цикли Тетяни Яблонської 1960-х рр., чи гірські пейзажі Миколи Глущенка.

Також можна стверджувати, що Закарпатська школа, ще у період «розквіту» радянської імперії, стала одним із вагомих чинників, які «спровокували» велику хвилю інтересу до української культури, фольклору, етнографії, нашого національного образотворчого мистецтва загалом.

Один із дослідників мистецтва дуже влучно назвав Закарпаття середини – другої половині ХХ століття «форпостом західної культури». Це визначення можна віднести і до Закарпатської школи образотворчого мистецтва.

У другій половині 1990-х – 2000-х р. р., коли розпочав формуватися український арт – ринок, твори провідних майстрів Закарпатської школи, користувались великим попитом. Починаючи з середини 2000-х років роботи Йосипа Бокшая, Альберта Ерделі, Андрія Коцки, Федора Манайла, Золтана Шолтеса встановлювали справжні цінові рекорди на аукціонах Епоха, Корнерс тощо. Твори старшого покоління «закарпатців» також можна було зустріти на закордонних аукціонах. Але слід зауважити, що доробок інших самобутніх авторів, імена яких на сьогодні не є такими гучними та «розкрученими», також являють собою значну культурно — мистецьку цінність і, цілком вірогідно, що їхнє широке визнання та популярність ще попереду!

Для сучасної України явище Закарпатської школи уособлює ту систему координат, яка якнайкраще відповідає інтересам молодої незалежної держави. А саме: збереження та розвиток національної мови та культури у вільному європейському просторі.

На виставці експонуються твори яскравих представників Закарпатської школи різних поколінь із фондової збірки Дирекції художніх виставок України.

Похожие записи

Вам будет интересно

Людмила Жоголь у мистецькому колі

Унікальні експозиції у виставковій залі — Яблонські та «Героїні епохи», м. Енергодар

Добавить комментарий

Комментарий добавить легко