Творчість Ніни Бондаренко представляє величезний інтерес як досвід переходу талановитого художника-дизайнера до творчості яскравого художника-живописця. Після закінчення Київського училища декоративно-прикладного мистецтва художниця більше як 30 років працювала провідним художником Дарницького шовкового комбінату, розробляючи ескізи орнаментів для тканин.
У дизайні промислових тканин Ніна Бондаренко, поряд із традиційними формами національного декору, активно використовувала і новаторські для текстилю того часу пейзажні чи “натюрмортні” мотиви.
З початку 1970-х художниця стає постійним учасником творчих груп Спілки художників України в Гурзуфському будинку творчості. Саме там вона створила одні з найкращих ескізів для декоративних тканин (“Кримський пейзаж”, “Гурзуфські гірські квіти”, “Весняні озера” та багато інших). Крім того, у Гурзуфі Ніна Бондаренко опановує секрети олійного живопису, а вже з кінця 1980-х років виставляє свої полотна на міжнародних, національних та регіональних виставках.
Як розробник дизайну тканин, Ніна Бондаренко мала великий досвід декоративно-площинної інтерпретації природи. Однак як живописець вона почала рухатись до стилістики, яка передувала всім “ізмам” 20 століття, тобто до імпресіонізму, з його інтересом до фіксації безпосередніх і мінливих вражень від натури. Ця нова авторська манера письма, ознаменувала новий етап творчості художниці – усвідомлення нею духовної та творчої свободи. Живопис Ніни Бондаренко акцентовано фактурний, насичений яскравими чистими кольорами. Водночас у багатьох її пейзажах і натюрмортах за безпосередністю пленерно-імпресіоністичних вражень відчувається попередній досвід художника по тканинам, що збагачує їх декоративне звучання.
I think you have remarked some very interesting points, thank you for the post. Jerrie Lek Incrocci