Виставка «Блакитні мальви»
Національний заповідник «Софія Київська» та Дирекція художніх виставок України відкривають виставку з поетичною назвою «Блакитні мальви», що є ретроспективою українського фарфору та фаянсу другої половини ХХ -поч. ХХІ століття.
Надзвичайний інтерес до українського фарфору другої половини ХХ -поч. ХХІ століття, що останнім часом спостерігається серед дослідників, колекціонерів та широкого загалу, обумовлений кількома важливими чинниками. Саме у цей період сформувалася унікальна і самобутня національна школа українського фарфору, представлена надзвичайно яскравими творчими особистостями. Другим, на жаль, сумним фактом, що «автоматично» відносить твори українського фарфору та фаянсу цієї доби до розряду «раритетів» є те, що на кінець першого десятиліття ХХІ століття майже всі фарфорові заводи на території України припинили своє існування. Їм не вдалося пережити економічну кризу, протистояти могутній хвилі дешевої китайської продукції.
На виставці «Блакитні мальви» представлені унікальні декоративні тарелі, блюда, вази у петриківському стилі (автор Г. Павленко-Черниченко). У взірцях «кобальтового фарфору» аккомульовані традиції китайського та європейського фарфору цього спрямування, у синтезі з національною поетикою (роботи Н. Аксьоненко , В. Музичука та М. Лампеки). Природний аристократизм та витонченість порцеляни як матеріалу, у поєднанні з творчим осмислення історичних художніх стилів, демонструють авторські сервізи М. Трегубова, С.Федяєва і М. Хусід. У творах з фаянсу художники здебільшого звертаються до давніх традиції українського гончарства ( твори Б. П`яніди, Ю. Піманкіна і О. Рибіної). «Сюжетний» напрямок репрезентований творами Г. Сороки (Аксьоненко), В. Овраха, Г.Кломбицької, Ю. Лобанова.
Впродовж багатьох років твори з фондової колекції Дирекції,художніх виставок з великим успіхом презентували декоративне мистецтво України за кордоном. Виставки відбулись: у Канаді (Монреаль,1983), Бельгії (Брюссель, 1976), Японії (Кіото, 1978), Франції (Париж, Штаб-квартира України в ЮНЕСКО, 1993), Хорватії (Загреб, 1997 ), Португалії (« Експо – 98», Лісабон, 1998). Співробітники Дирекції, що супроводжували «Виставку народного декоративно-ужиткового мистецтва України» у Пекіні (1996 ), були свідками захоплення українським фарфором та фаянсом китайськими шанувальниками мистецтва.
Презентація фарфору є доволі тонкою і вибагливою справою: експонування занадто великою кількості творів може стати на заваді їхньому сприйняттю. Тому на виставці представлено лише деякі справжні родзинки з колекції Дирекції, що дозволяє зосередити увагу на кожному творі, і до того ж експозиція не порушує гармонію історичних інтер`єрів «Будинку Митрополита».
