Блог

Знаки весни

Знаки весни. Емалі Тетяни і Сергія Колечко
«Струмінь бринючий біжить на луки, а вгорі понад яром,
Ллються з розложистих крон співи й поклики птиць»
Михайло Орест зі збірки «Держава слова»

Мистецтво художньої емалі є непередбачуваним та довершеним як природа і весна. На мідну пластину наносять емалеві фарби — невиразний білий порошок, а під впливом вогню і авторської волі народжується неповторний твір. Неповторний у прямому сенсі слова, бо подібно до природи, емаль не творить точних копій. Як у прискореній зйомці: з сухої, наче неживої, гілки виникає брунька, розкручується липке листя, зацвітає ніжними квітами на суцільній емалевій блакиті. Спочатку тільки зелене і блакитне. А от вже прилетіла зозуля — лірична героїня багатьох українських пісень. Сонячні плями виграють на довершених «ліпних» формах і густих кольорах літа, царюють пишні троянди, світиться на сонці прозорий, як смарагд, виноград. А далі все розливається сапфіровою синню морських вражень, їхне відлуння та відгомін стародавніх культур, ще довго звучатиме у притиснутій до вуха мушлі. І тільки чорнобривці з незабутнім терпким ароматом та яскраво-червоні маки, що бентежать мистецьку уяву в останні роки, переливаються в емалі глибокими рубіновими тонами, нагадуючи про драматичні колізії нашої історії та сьогодення…
Мистецтво емалі на території сучасної України відоме ще з пізньоримських часів. Високого розвитку воно досягло в добу Київської Русі. Деякі дослідники навіть виокремлювали київську школу емальєрного мистецтва часів правління Ярослава Мудрого та Ярославичів. Широко використовувалась техніка емалі і в роботах українських золотарів 16-18 ст. та ювелірів 19-20 ст. Протягом останньої чверті минулого століття українські і зарубіжні художники все частіше використовують емаль для створення станкових живописних композицій, демонструючи віртуозне володіння кольором і фактурою, вміння поєднувати чіткий авторський розрахунок і спонтанні ефекти, властиві цій техніці.
До видатних українських майстрів, які останні кілька десятиліть плідно працювали над розширенням тематично-сюжетних і пластичних можливостей емалі, належать київські художники, лауреати премії імені Катерини Білокур 2016 року, Тетяна і Сергій Колечко. Окрім традицій Київської Русі, важливу роль у творчих пошуках художників відіграли традиції емальєрного мистецтва Франції 15-16 століть, славнозвісної Лімозької школи.
Особливістю творчості Т. Колечко є сталий інтерес до мотивів давньоруського мистецтва, християнської іконографії, українського народного мистецтва, відображення тонких станів природи та людської душі.


С. Колечко глибоко цікавить міфологія та пам’ятки національної культурної спадщини, рух історії та природних стихій. Його улюблені теми: епоха Київської Русі, скіфська та середньо- морська культура, поетика старого Києва.

На виставці «Знаки весни» представлені унікальні твори різних років: «Конвалії», «Шепіт трави», «Каріатида морська», «Прилетіла зозуля» та ін. (автор Тетяна Колечко); «Квітка натхнення», «Чорнобривці», серії : «Небо кольору моря», «Музика, підслухана в саду», «Вулицями нічного міста» та ін. (автор Сергій Колечко). Виставка презентує нові твори художників.

Похожие записи

Вам будет интересно

Виставка художніх емалей Тетяни Колечко «Радість творчості»

Квітучий край, рідна земля!

Добавить комментарий

Комментарий добавить легко